зрушити — див. зрушувати … Український тлумачний словник
зрушити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
газувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Насичувати газом (див. газ I 1)). || Протруювати газом. 2) розм. Посилювати подачу пального для збільшення швидкості руху машини, літака і т. ін. || Випускати газ, намагаючись зрушити машину з місця. 3) перен., розм. Швидко… … Український тлумачний словник
двигнутися — ну/ся, не/шся і дви/нутися, нуся, нешся, док., розм. Однокр. до двигатися. || куди, за ким – чим. Рушити, зрушити … Український тлумачний словник
зворухнути — ну/, не/ш, док. 1) перех. Привести в легкий рух, поворушити що небудь. 2) перех. Зрушити з місця або перемістити що небудь кудись (про щось важке). 3) перех., перен. Внести зміну в який небудь стан; перервати, порушити що небудь. 4) перех., перен … Український тлумачний словник
зрушений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зрушити 1), 2), 4). || зру/шено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., заст. Який відчуває велике хвилювання, схвильований. || Який виражає хвилювання … Український тлумачний словник
зрушення — я, с. 1) Дія за знач. зрушити і зрушитися. 2) перен. Помітна зміна в чому небудь у кращий бік; помітний рух уперед, успіх. 3) заст. Зворушення, хвилювання. 4) спец. Деформація пружного тіла, за якої шари його зрушуються, зміщаються один відносно… … Український тлумачний словник
незворушний — а, е. 1) Якого не можна зрушити з місця. 2) Який не може бути порушений; абсолютний, цілковитий. 3) Якого не можна похитнути; непохитний … Український тлумачний словник
незрушимий — а, е. Якого не можна зрушити … Український тлумачний словник
підпихати — а/ю, а/єш, недок., підіпхну/ти, пхну/, пхне/ш, док., перех., розм. 1) Штовхаючи ззаду або налягаючи збоку, допомагати рухові чого небудь або намагатися зрушити щось з місця. || Злегка штовхаючи, примушувати кого небудь рухатись у певному напрямку … Український тлумачний словник